Данило Гетманцев: За цієї Верховної Ради податки підвищуватися вже не будуть

Світові тарифні війни, що б’ють і по Україні та її національній валюті, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев сприймає з олімпійським спокоєм.

Один з найпомітніших представників пропрезидентської «Слуги народу» впевнений, що на нинішні хитання долара та євро не слід звертати забагато уваги.

«Головний фіскал» парламенту вважає більш актуальними для України інші проблеми: пробуксовку детінізації, зростаючу бідність та відсутність нормального кредитування.

У другій частині інтерв’ю «Главкому» Гетманцев розповідає, чому треба спокійніше ставитися до нинішніх валютних гойдалок, називає несвоєчасною ідею передачі Податковій доступу до банківської таємниці та обіцяє українцям перепочинок у марафоні підвищення податків.

Данило Гетманцев запевняє, що основні податкові новації будуть реалізовані вже після завершення воєнного стану

фото: minfin.com.ua

За досить високої ставки, за якою банки зараз залучають вклади, ці гроші фактично не йдуть на реальне кредитування, їх вигідніше давати в борг державі. Чи проблема доступності кредитів якось вирішується?

Виходячи з мого спілкування з бізнесом, його хвилюють в першу чергу не податки, а доступність і вартість кредитних коштів. Це проблема номер один. Якщо порівняти з довоєнними часами, то у 2019 році кредитний портфель (сума кредитів до ВВП) складав майже 25,9%. За воєнного часу у 2023 році це вже було 15,2%, у 2024-му – 14,5%. Якщо цей тренд зберігатиметься, то кредитний портфель цього року ще зменшиться. Нацбанк рапортує про те, що він номінально збільшується – за перший квартал з початку року гривневі кредити зросли на 6,2%, і це подається як перемога. Утім, по-перше, водночас валютні кредити впали на 3,1%, а, по-друге, зростання було від низької бази, що точно не говорить про успіх. 

Для вирішення проблеми з кредитуванням треба нарешті запустити Національну установу розвитку. Відповідний законопроєкт підготовлений нашим комітетом до другого читання, але з незрозумілих причин заблокований вже пів року Міністерством економіки.

Друге, що треба зробити, – розширити флагманську успішну програму «5-7-9%». Я вважаю помилкою нинішнє недофінансування цієї програми. Причому розширювати її треба за рахунок переважного надання кредитів на інвестиційні цілі, а не підтримку обігового капіталу. Необхідно переглянути і скоригувати портфель програми за сферами, майже 70% якого зараз припадає на сільське господарство і торгівлю. Вважаю, що при цьому варто збільшити підтримку релокованого бізнесу прифронтових територій, тобто підтримку саме тих галузей і напрямів, які є найбільш вразливими. Необхідно нарощувати програми спеціалізованого субсидованого кредитування – йдеться про агропромисловий комплекс, енергетику, переробку, кредити для МСБ (Національна платформа малого і середнього бізнесу), коли фінансування розподілене між державою та підприємцем. Обов’язково треба залучати іноземні фінансові установи і розширювати цей окремий трек, який на сьогодні є недопрацьований. Необхідно активізувати розчистку банківських балансів від непрацюючих кредитів – це має бути першочерговим питанням для Нацбанку, бо цей тягар дуже стримує розвиток кредитування. Ну, і безперечно треба підтримувати ті інструменти, які підтримують кредитування, – фінансовий лізинг, торговий факторинг… Вважаю, що нам необхідно вийти за результатами цього року на показник 20% від ВВП за розміром кредитного портфеля.

Окрім кредитування, необхідно перезапустити фондовий ринок. У нас зараз «мертвий» регулятор, «мертвий» фондовий ринок – тиша і спокій, як на кладовищі. Великий обсяг грошей від приватних і малих інвесторів ніхто не може залучити чи залучають лише ентузіасти. Хоча цей потенціал ми повинні використати, але тим же кейсом з Freedom Finance регулятор підірвав довіру до інвестування надовго. Тому має йтися про перезавантаження Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку і, власне, на ринку повинен з'явитися лідер, який забезпечить його розвиток.

Я вже не кажу про кількість договорів страхування військових та військово-політичних ризиків – наразі такі договори можна порахувати на пальцях двох рук. Хоча в масштабах країни їх мають бути тисячі, а держава повинна їх робити доступнішими. Війна все-таки йде не три місяці, а три роки. Міністру економіки можна було продумати та реалізувати відповідні механізми для залучення відповідних іноземних гравців у нашу економіку.

Але ж навіть зі страховками іноземні гравці наразі навряд чи підуть відкривати бізнес на прифронтових територіях, де підприємства просто знищуються дронами та ракетами. Тобто у цьому випадку держава має підтримувати тих, хто там вже є.

Безперечно, і ми прийняли відповідні зміни до законодавства щодо Експортно-кредитного агентства. Однак зрушення надто повільні.

Те, що на прифронтових територіях небезпечно, не означає, що держава не має про них дбати і нічого додатково не пропонувати. На таких територіях проживають мільйони людей, їм потрібно працювати, щоб годувати свої сім’ї, ростити дітей, допомагати батькам тощо. Необхідно запровадити програму з компенсації державою податків на зарплату тим виробництвам, які працюють на прифронтових територіях. Йдеться передусім про ЄСВ (Єдиний соціальний внесок), аби бізнес наймав людей на прифронтових територіях.

Також у пріоритеті розміщення державного та місцевого замовлення на підприємствах, які працюють на прифронтових територіях. Сюди ж відноситься розвиток банків фінансової інклюзії (відповідний законопроєкт ми проголосували в першому читанні). На жаль, ми не можемо зробити на цих територіях повністю безпечне бізнес-середовище, але точно можемо підтримати бізнес, який там розташований.

Так само підтримка внутрішньо переміщених осіб має об’єднувати відповідну державну підтримку – як-то будівництво дешевого соціального житла, привабливу іпотеку, забезпечення розвитку інфраструктури, завдяки якій переселенці можуть залишитись на постійне місце проживання в нових громадах. Це те, що втримає ВПО від повернення на окуповані території, а така проблема дійсно є. Поки що наша політика щодо таких осіб не є ефективною і досконалою.

Данило Гетманцев вважає, що держава робить замало, аби втримати внутрішніх переселенців від повернення на окуповані території

фото: dw.com

Чи помітні останнім часом суттєві зміни у структурі споживання українців?

Люди біднішають, і це – факт, який не можна заперечувати. Зокрема за оцінками Світового банку, рівень бідності серед населення за абсолютним критерієм за доходами нижче $6,85 на день за паритетом купівельної спроможності збільшився із 5% у 2021 році до 29% у 2024 році.

А якщо люди біднішають, то очевидно, що в структурі споживання збільшуються витрати на харчування і зменшуються – на послуги і товари не першої необхідності, капітальні товари, заощадження. Продовження війни зумовлює подальше зростання бідності, а для економіки та її розвитку однозначно необхідний мир.

Цього року, за оцінками уряду, у нас очікується безробіття серед працездатного населення на рівні 17,7% – це дуже високий показник. І хоча НБУ оперує трохи кращими оцінками безробіття (13,1% у 2024 році), це все ще більше, ніж до війни.

Мінімальна заробітна плата нині – менше $200, мінімальна пенсія – за віком – менше $60, виплата окремим категоріям ВПО – менше $50. І я поки не бачу в уряду намірів переглядати ані ці показники, ані робити інші системні кроки для зменшення рівня бідності – і це погано.

«Парламент зараз – на «продльонці»

З січня 2025 року був збільшений військовий збір для ФОПів. Про який порядок надходжень від нього вже можна казати?

Якщо йдеться про ФОПів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, то за перший квартал року вони сплатили 2,1 млрд грн військового збору. Надходження за цей час від військового збору загалом склали 34,1 млрд грн – на 24,8 млрд грн більше, ніж за той самий період минулого року. Це та цифра, на яку ми розраховували.

Безперечно, податки не всім хочеться сплачувати, але якщо вони йдуть на армію, мені здається, це має сприйматися абсолютно адекватно. І рішення, що ми прийняли, – абсолютно правильні, тут нема навіть що обговорювати.

Подальші зміни у податковій системі – це вже закрите питання? Всі податки, що хотіли підняти, вже підняли?

Якщо говорити про важливі податкові новації, які мають бути внесені в парламент найближчим часом, то це, насамперед, законопроєкт який імплементує директиву DAС7 (директива ЄС, що вимагає операторів збирати інформацію щодо продавців, зареєстрованих на їхній платформі) щодо особливостей оподаткування цифрових платформ. Це складний законопроєкт, який ми опрацюємо і будемо намагатися прийняти, якщо знову ж таки встигнемо, бо бачите, як карколомно розгортаються події. Стосовно інших питань у нас залишається дороговказ щодо реформування системи публічних фінансів до 2030-го року – Національна стратегія доходів, де все чітко урядом розписано по пунктах. Перший етап – це реформування Митної та Податкової служб (діджиталізація, збільшення довіри тощо), другий етап – це зміни податкової системи в цілому. Там, в тому числі, чітко написано, які зміни плануються в реформі оподаткування доходів фізичних осіб. Але все це буде після воєнного стану.

Уточнимо – чи можливе точкове підняття податків (того ж ПДВ, про що було багато дискусій) ще цим скликанням?

Ні, я не бачу будь-яких підстав для цього за цієї каденції Верховної Ради.

Якщо ви робите ремарку, що можете не встигнути, то відчуваєте, що час цього парламенту спливає?

Встановлена Конституцією каденція цього парламенту сплила минулого року. Ми зараз – на «продльонці». Тому очевидно, що мир, припинення воєнного стану, і дуже на це сподіваюся – покращення безпекової ситуації відкриють можливості для проведення виборів. Я переконаний, що після цього вибори і президента і парламенту повинні відбутися якнайскоріше. Але поки немає відповідей на основні питання, коли і за яких умов буде припинення вогню й стійкий мир.

Ваш комітет на днях підтримав законопроєкт про криптовалюту. А який стимул для людей взагалі крипту декларувати, якщо одна з її переваг полягає в тому, що можна утаємничити свої заощадження від зайвої уваги? 

Якщо ви чітко стали на шлях «тіні» і своє життя на 30 років розпланували так, що не будете ніколи виходити на світ Божий, не купляти нічого коштовного та не мати відносин з банками, то вас навряд чи хтось змусить виходити з цієї «тіні». Але якщо ви людина розумна, сучасна і можете зважити ризики такої стратегії, то легко зрозумієте, що вихід в «білу» площину для особи, яка володіє криптовалютою, є достатньо принциповим питанням. Рано чи пізно (і, скоріше, рано) фінансовий моніторинг добереться до тих операцій, які відбуваються, наприклад, на криптобіржі, і це вже відбулося в Євросоюзі. Крипта – це ж не анонімна історія: достатньо один раз встановити зв'язок між конкретною людиною і криптогаманцем – і все, що відбувалося у цьому гаманці за весь час в минулому, стає відомо контролюючим органам. Тому ризик з цього боку є неспівмірним.

Придбання коштовних речей, будинку, автомобіля та інші видатки дедалі більше стають об'єктом контролю – навіть не податкового, а просто фінансового моніторингу. І це звичайна цивілізована норма для всієї Європи. Тому скористатися шансом і сплатити зі своїх активів 5%, якщо ти не можеш довести витрати на них, мені здається абсолютно співмірною ціною. 

Більше того, експерти ринку, які володіють криптоактивами, і Мінцифри з цим також погоджуються. Або якщо в подальшому ти витратив гроші на придбання криптоактивів і отримав гроші від їхнього продажу, то сплати податок з цієї різниці – і користуйся цими грошима абсолютно відкрито без будь-яких обмежень. 

«Жодної катастрофи в тому, як діє уряд США, я не бачу»

Світова тарифна війна, що зараз розгорнулася, своєрідно зачепила Україну. Оскільки наша валюта прив’язана до американського долара, це спричинило суттєве падіння гривні до євро. Нацбанк вже заявив, що в його далекосяжних планах переорієнтація на євро як основну валюту. Чим надалі може загрожувати існуюча залежність гривні від долара і наскільки складно буде від неї піти? 

Я би не переоцінював нестабільність долара і євро. Так, є певні коливання у зв'язку з тими чи іншими заявами, діями, тарифними війнами і, напевно, це погано. Але жодної катастрофи в тому, як діє уряд США, я не бачу. Так, це неприємно певним країнам – комусь більше, а комусь, як нам, менше. Але це точно не призведе до якихось карколомних наслідків, скоріше, це є питанням домовленостей, угод, торгу, аніж колапсу світової економіки. Тому вагомих загроз для гривні, принаймні, цього року, я не бачу. У нас достатні золотовалютні резерви, достатньо жорстка (подекуди навіть надто) монетарна політика Нацбанку, яка спрямована на забезпечення стабільності національної валюти. Тому курс «гривня-долар» в тих межах, які визначені в бюджеті до кінця року, напевно, втримається.

Щодо планів НБУ з переорієнтації на євро у курсоутворенні, треба бути готовим, що у нас роль євро з кожним роком посилюватиметься. Це пов’язано із тим, що за останнє десятиліття Євросоюз став нашим найбільшим торгівельним партнером – майже 60% експорту та трохи більше половини імпорту.

Ми вже ведемо перемовини про вступ до ЄС, де 20 з 27 держав перейшли на євро, воно є рідною валютою для 345 млн жителів континенту…

Зараз, як і рік тому, багато розмов щодо можливого дефолту за єврооблігаціями. Ви закликали не робити завчасних висновків і дочекатися 31 травня, коли спливає час для домовленостей з тримачами ВВП-варантів. При цьому визнаєте, що зараз, у порівнянні з минулим роком, коли домовитися вдалося, «ситуація, наслідки і периметр, угоди інші». У чому особливість нинішньої ситуації?

Перемовини про реструктуризацію наших зобов’язань – дуже тонка та делікатна історія, яка саме на етапі переговорів потребує тиші.

Україна надала кредиторам, тримачам ВВП-варантів, свої пропозиції: там різні варіанти. Комітет кредиторів поки що на них не пристав, бо має своє бачення. Це абсолютно нормальна історія: ми намагаємось пом’якшити умови угоди майже десятирічної давнини. Попри понад три роки війни ми намагались дуже відповідально ставитись до своїх зобов’язань перед кредиторами. У тримачів варантів – свій цілком зрозумілий та логічний інтерес, максимально заробити на цінних паперах у своєму портфелі.

Тому давайте дочекаємось кінцевого результату. Тиша та конструктив, продемонстровані минулого року, дозволили нам тоді достатньо вдало реструктуризувати портфель єврооблігацій та суттєво полегшити завдання обслуговування та погашення боргу.

«Рішення про відкриття доступу до банківської таємниці точно не на часі»

Ви вже давали досить неоднозначну оцінку роботи БЕБ. У Бюро цього місяця з’явився черговий новий виконувач обов’язків голови, але всі очікують результатів конкурсу, фінал якого має відбутися вже незабаром. Чи очікуєте, що поява повноцінного керівника кардинально змінить роботу Бюро?

У мене до БЕБ насправді стало набагато менше претензій, ніж було ще два роки тому. Вони роблять все можливе, аби контрафакт не з’являвся, і в цьому плані точно є здобутки – знімаю капелюха перед ними.

Так само з алкоголем та тютюном: є декілька прикладів, коли БЕБ викривав «чорні» схеми з підпільними заводами. Але з іншого боку – щодо того ж ринку електроніки є питання, бо тут робота не бездоганна. Очікуємо, що після перезавантаження Бюро вона покращиться.

Бюро економічної безпеки очікує свого нового повноцінного керівника, якого, нарешті, буде обрано на конкурсі

фото: esbu.gov.ua

Митниця, як і БЕБ, також протягом довгого часу перебуває без постійного повноцінного керівника. Там ситуація більш песимістична?

Митниця – безперечно, наша біда. Вважаю, що я також несу часткову політичну відповідальність за те, що за шість років нам не вдалося реформувати цей орган. Хоча Верховна Рада прийняла всі закони, що тільки могла: аж до перезавантаження Митниці. І зараз Кабінет міністрів вже четвертий місяць не може створити комісію з призначення голови Державної митної служби – це просто неподобство. Ми зверталися і до Кабміну, і до Мінфіну – нам там розповідають різні «історії», але те, що треба перепризначити керівника митниці та починати перезавантаження самого органу – очевидні речі. Тому ми чекаємо все-таки, що новий керівник, який буде обраний за конкурсом, перезавантажить Митницю і зламає ці корупційні зв'язки, які десятиріччями формувалися всередині.

Ви вже заявили, що законопроєкт, яким Податковій планується передати доступ до банківської таємниці, не має шансів пройти в парламенті, хоча це входить в число наших європейських зобов’язань. Проблема у самій суті законопроєкту чи в тому, як він може бути реалізований в наших реаліях?

Я не є автором цього законопроєкту і навряд чи вносив би його саме зараз. Бо крім тих чи інших європейських зобов'язань, є ще питання своєчасності. Наскільки я розумію логіку Кабміну, у Податкової вже є технічні спроможності для ведення такого роду реєстру і тому вони вирішили їй це все віддати, бо для цього не знадобиться додаткового фінансування. 

Але, по-перше, на зараз у ДПС не має технічної можливості для ведення цього реєстру. Для цього потрібне сховище даних. На сховище даних розроблено тільки техвимоги у 2024 році, вартість якого ніхто поки детально не прораховував. Мінімум, який мені відомий від експертів, – це 20 млн євро.

А по-друге, і це головне зараз, як на мене, просто не найкращий момент цей механізм запускати. Ми вже згадували про Національну стратегію доходів, і там чітко визначено, що перший етап реформ – це діджиталізація, поліпшення кадрового забезпечення з урахуванням принципу доброчесності та бездоганної репутації, підвищення якості роботи, подолання корупції тощо. Все це в результаті має дати головне – відновлення довіри до Податкової. А те, що довіри дуже мало, прямо визнав днями в інтерв'ю і нинішній очільник органу.

У цих умовах приймати ну дуже чутливе для суспільства рішення про відкриття доступу до банківської таємниці, на мій погляд, точно не на часі.

Павло Вуєць, «Главком»