Рішення про добудову 3-го і 4-го реакторів на Хмельницькій АЕС. Що з ним не так?
Верховна Рада 11 лютого ухвалила законопроєкт щодо закупівлі в Болгарії двох реакторних установок для добудови третього та четвертого блоків Хмельницької атомної станції. Парламент дав дозвіл придбати це обладнання державній компанії «Енергоатом». Відомо, що за два реактори доведеться викласти не менш ніж $600 млн, утім вже лунають цифри майже вдвічі більші.
Ця історія задовго до голосування у Раді перетворилася на справжнє протистояння. Міністр енергетики Герман Галущенко, який давно лобіював проєкт, бачить в ньому величезний крок вперед до енергетичної незалежності України. Противники ж добудови вважають її в кращому випадку несвоєчасною, в гіршому – величезною корупційною оборудкою та ще й з російським слідом.
Рішення щодо купівлі реакторів намагалися провести у Верховній Раді й раніше – з минулого року, але вдалося тільки зараз. Як стверджують в опозиції, яка намагається заблокувати вже прийнятий законопроєкт, голосування пройшло із порушенням регламенту.
І лобісти, і противники законопроєкту тижнями бомбардували ЗМІ коментарями «за» та «проти» будівництва та не шкодували (і не шкодують) жорстких персональних випадів на адресу один одного. Тепер новою мішенню для критики стали нардепи, які таки благословили проєкт. Причому провладна «Слуга народу» дала нечувані для свого нинішнього стану «напіврозпаду» 190 голосів (загальний результат – 269 голосів). Не зупинив парламентарів ані суспільний резонанс, ані негативний висновок комітету з антикорупційної політики, який побачив у законопроєкті корупційні ризики, ані застереження Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради.
Підтримка президента
Те, чому президентська фракція була такою суперзгуртованою за нинішніми мірками, стало зрозуміло після звернення Володимира Зеленського, який подякував депутатам та однозначно підтримав добудову двох блоків АЕС. «Щоб було зрозуміло, зараз, цими складними зимовими місяцями, ми можемо імпортувати в Україну від наших сусідів приблизно такий обсяг електрики. Наші добудовані енергоблоки дадуть Україні змогу навіть у зимові місяці йти без імпорту. І обов’язково це допоможе нам стримувати зростання цін на електрику для людей», – розписав перспективи голова держави.
Зеленський додав, що з таким значним джерелом електрики Україна зможе куди впевненіше вести перемовини з тими ж Сполученими Штатами щодо спільних економічних проєктів. А всіх критиків президент скопом записав у лобісти виробників більш дорогої енергії, ніж атомна.
Таку прихильність Зеленського до придбання реакторів можна пояснити зокрема тим, що про цю угоду він домовлявся особисто під час візиту до Болгарії у 2023 році. Підтримав добудову Хмельницької АЕС і гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, який назвав таке рішення «мудрим». Утім, ці аргументи «головного атомника планети» критиків будівництва все одно не вразили.
Історія «довгобуду»
АЕС, що розташована на півночі Хмельницької області у місті Нетішин, наразі працює на двох реакторах: перший був введений в експлуатацію ще у радянські часи – у 1987 році, а другий, запуск якого неодноразово переносився, – у 2004 році. Їхня сумарна потужність становить дві тисячі мегават. Ще за першим своїм проєктом станція повинна була мати чотири енергоблоки, і майданчики для них були підготовлені під час запуску першого енергоблока. Наразі це – заморожені недобудовані реакторні та машинні зали, де мали стояти реактори типу ВВЕР-1000 – водо-водяні енергетичні реактори, що були спроєктовані наприкінці 60-х років минулого сторіччя та розроблені ще в радянські часи.
Добудовою блоків Верховна Рада перейнялася у 2012 році – тоді був прийнятий закон «Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької атомної електричної станції». Більшу частину коштів на проєкт планувалося залучити від кредиту Російської Федерації. У 2014 році зі зрозумілих причин «Енергоатом» відмовився від співпраці з «Росатомом» і оголосив про плани залучення для добудови міжнародного фінансування. Частину коштів планувалося отримати шляхом експорту електроенергії за кордон.
На кілька років ситуація «зависла», і тільки у 2018 році уряд схвалив техніко-економічне обґрунтування добудови енергоблоків вартістю 72,44 млрд грн. Згідно з ТЕО, для цього планувалося використати реакторну установку ВВЕР-1000 чеської компанії Skoda JS.
Наразі опозиційна парламентська фракція «Європейська солідарність» жорстко критикує плани добудови ХАЕС. Утім, Петру Порошенку уїдливо нагадують, що саме він, будучи президентом, у 2019-му видав указ, яким доручив уряду невідкладно внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт, що запустив би цей процес.
Спроби відбудувати два блоки атомної станції продовжилися за президентства Володимира Зеленського. Актуалізувало цю потребу методичне «вибивання» російськими ракетами та дронами української енергетичної інфраструктури.
За підрахунками міністра енергетики Германа Галущенка, додавання нових потужностей від розширення ХАЕС додасть в систему ще 2,2 ГВт.
Купувати необхідне обладнання було вирішено вже не в Чехії, а в Болгарії. Болгари у 2006 році купили в Росії за $600 млн реактори типу ВВЕР-1000 для будівництва власної АЕС «Белене». Але станцію так і не добудовали і контракт з росіянами розірвали. У результаті болгари вирішили взагалі заморозити будівництво, а обладнання позбутися. Покупець знайшовся у 2023-му – під час офіційного візиту Володимира Зеленського до Болгарії було підписано меморандум про взаєморозуміння між міністерствами енергетики України та Болгарії про співпрацю у сфері енергетики. А болгарський парламент делегував міністру енергетики країни провести переговори з українським колегою щодо можливості продажу обладнання, яке призначалося для АЕС «Белене». Нібито ця угода мала б бути вигідною обом сторонам: Україна була зацікавлена в дефіцитних реакторах, бо має досвід експлуатації ВВЕР, а Болгарія була єдиним продавцем, що має необхідне обладнання (корпуси реакторів, парогенератори, циркулярні насоси). Продажем займатиметься болгарська державна Natsionalna Elektricheska Kompania.
У квітні 2024 року український уряд схвалив законопроєкт щодо будівництва багатостраждальних енергоблоків із визначенням місця їхього розміщення, загальних характеристик та загальних вимог до проєктування та будівництва. Особливо було зазначено, що на купівлю обладнання в Болгарії не будуть витрачені ані бюджетні гроші, ані кошти європейської допомоги (ЄС заздалегідь відхрестився від цієї ініціативи). Проєкт позиціонується як комерційний та самоокупний, тож планується, що в його фінансуванні мають бути зацікавлені як «Енергоатом», так і міжнародні банки та фінансові установи.
Зазначалося, що третій та четвертий енергоблок готові на 75-80% і 25-30% відповідно, а міністр Галущенко прогнозував, що побудувати третій блок можливо «за пару-трійку років», а четвертий – за чотири.
Критики і їх аргументи
Власне, тривалі терміни спорудження – один з аргументів численних критиків будівництва: мовляв, ефективніше в умовах війни буде вкластися у малу та середню генерацію – ті ж вітряки. Ще одна з розповсюджених пропозицій: краще було б витратити ці гроші прямо зараз на підтримку української армії, бо в умовах гарячої фази агресії незрозуміло, чи варто взагалі вкладатися в такі «довгобуди».
Болгарська преса ніби умисно підіграє тим, хто в Україні вважає спорудження блоків порожньою тратою грошей. Так, видання «Капітал» вийшло зі статтею, яка починається буквально так: «Бюджет Болгарії, що перебуває у скрутному становищі, може отримати несподівану підтримку від друга».
Ну і вишенька на торті – російське походження реакторів, які ще називають «реакторами російського дизайну». Зрозуміло, що гроші росіянам за них Україна платити не буде. Проте як обслуговувати обладнання з таким «родоводом», коли вся конструкторська документація перебуває у «Росатома», – питання з зірочкою.
Міненергетики всі «інсинуації» відмітає. В уряді стверджують, що, хоча реактори і збиралися в Росії, їхні деталі зроблені в Україні – наприклад, частини корпусів виготовлялися в Краматорську, який наразі знаходиться в двох десятках кілометрів від лінії фронту. Будівельний майданчик ХАЕС розроблений саме під такий тип реакторов, які вже апробовані на інших українських атомних станціях. Але працюватимуть енергоблоки на паливі американської компанії Westinghouse.
«Технологія ВВЕР, яка використовується при будівництві енергоблоків, не є суто російською технологією, оскільки вона розроблялася за часів існування СРСР. До її розробки була залучена велика кількість українських вчених та атомників. З огляду на це, наша держава здатна не тільки самостійно експлуатувати відповідні енергоблоки, а й будувати їх», – пояснював Галущенко у відповіді на запит «Главкома».
Окремий фактор – політичний. У Міненерго не погоджуються зі звинуваченнями в «русофільстві», нагадуючи, що проросійські сили в болгарському парламенті однією з умов свого входження до коаліції називали якраз відмову від продажу Україні російських реакторів. Зволікати ж з прийняттям рішення щодо їхньої купівлі було вже не можна, оскільки спливав час дозволу, який надавав на цю угоду болгарський парламент. І враховуючи його нинішній склад, навряд чи б її продовжив.
Прихильники проєкту акцентують на тому, що в умовах постійних російських атак по енергооб’єктах атомні станції лишаються серцем енергосистеми та забезпечують близько 60% всієї генерації. А на Хмельницькій АЕС вже зараз зберігається запчастин на пару мільярдів доларів, які можуть бути використані при добудові енергоблоків. Тож шлях подальшого розвитку ядерної енергетики, на думку Міненергетики, – найбільш очевидний.
За справу береться НАБУ
Навіть після того, як в парламенті дано старт закупівлі обладнання для третього та четвертого енергоблоків (в тому, що президент підпише законопроєкт, сумнівів мало), битву не завершено.
У міністра Галущенка в парламенті є свій клуб недоброзичливців, який очолюють нардепи від «Голосу» Ярослав Железняк та Інна Совсун. Вони ще місяць тому запустили процес збору підписів під постановою про звільнення міністра енергетики через «системну корупцію в енергетиці, ігнорування викликів на засідання парламенту та комітетів і ТСК, провалену роботу по захисту частини енергетичної інфраструктури, втрату репутації серед партнерів». Серед недругів Галущенка в Раді і голова антикорупційного комітету зі «Слуги народу» Анастасія Радіна. Проте, враховуючи кількість голосів, яку набрав законопроєкт про добудову блоків АЕС, та риторику президента, відставка Галущенку нині поки навряд чи світить.
Тому нардепи шукають інші способи зіпсувати настрій урядовцю. Національне антикорупційне бюро за вактами, зібраним парламентарями, зареєстровало справу щодо розтрати 430 млн грн на будівництво нових атомних блоків.
Железняк зазначив, що йому і його колегам вдалося зафіксувати «факти, як керівництво «Енергоатому» витрачало кошти на різні активності повʼязані з будівництвом блоків» без згоди Верховної Ради, а вона якраз має давати таку згоду на дії, пов'язані з проєктуванням і будівництвом ядерних об'єктів. Варто нагадати, що НАБУ вже вручало кілька підозр чиновникам з відомства Галущенка.
Тож крапку в цій гучній історії ставити зарано.
Павло Вуєць, «Главком»
Свої повідомлення ви можете надсилати на електронну пошту редакції [email protected]