Слідство інкримінує віцепрем’єру 1 млрд грн збитків, завданих державі
Сьогодні Вищий антикорупційний суд приймав високого «гостя» у статусі підозрюваного. Вплив цього чиновника настільки великий, що прокурор, коли говорив про можливість перешкоджання слідству, не став вголос називати людей, які можуть прикрити фігуранта, а попросив суддю переглянути їхні фотографії, що у матеріалах справи. За словами прокурора, світлини на трьох сторінках першого тому справи демонструють коло зв’язків підозрюваного.
Чи не вперше у сучасній Україні підозру отримав діючий віцепрем'єр-міністр, він же міністр національної єдності Олексій Чернишов. Національне антикорупційне бюро звинувачує топпосадовця у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю інших посадовців.
Феміда частково задовольнила клопотання прокурора і призначила віцепрем’єру заставу у розмірі 120 млн грн. Він має п’ять днів для її оскарження в апеляції.
«Главком» розбирався, з чим пов’язане кримінальне переслідування чиновника, близького до перших осіб країни.
Земля в обмін на квартири для своїх? Версія слідства
Суть підозри Олексію Чернишову охоплює період з листопада 2021 року до початку листопада 2022 року. За даними досудового розслідування, не пізніше листопада 2021 року власник столичної групи компаній «КСМ-Груп» Сергій Копистира спільно із заступником директором ТОВ «Сітігазсервіс» Олегом Татаренком задумали отримати без аукціону земельну ділянку площею 11,15 га на вулиці Тираспольська, 43 у Києві під будівництво житлового комплексу.
Власником землі є Міністерство розвитку громад та територій. Цільове призначення ділянки – сільськогосподарське призначення.
Не пізніше грудня 2021 року, вважає слідство, Копистира залучив на той момент міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова, державного секретаря цього міністерства Василя Володіна, директора держпідприємства «Укркомунобслуговування» (підзвітне Мінрегіону) Аллу Сушон та радника міністра на громадських засадах Максима Горбатюка для реалізації свого злочинного плану. Саме Копистира, за версією правоохоронців, розробив цей план, згідно з яким, документи про виділення ділянки під будівництво мала підписати Сушон. З метою приховування, вважає слідство, Чернишов доручив вести спілкування з Татаренком і Копистирою своєму раднику Горбатюку.
Наприкінці січня 2022 року Татаренко через месенджер WhatsApp надіслав Горбатюку проєкти кількох договорів: про користування земельною ділянкою під забудову, про передачу функцій замовника будівництва; про будівництво об’єкта реконструкції. Їх суть зводилася до одного: ДП «Укркомунобслуговування» передає ТОВ «Сітігазсервіс» ділянку на Тираспольській, 43 під забудову.
Також на прохання Татаренка Горбатюк звернувся до Чернишова, який 1 лютого 2022 року видав довіреність на керівницю ДП «Укркомунобслуговування» Аллу Сушон для представлення інтересів Мінрегіону щодо нерухомого та рухового майна, яким відає міністерство.
18 лютого 2022 року у будівлі Мінрегіону зустрілися Чернишов, Копистира і Горбатюк. Чоловіки обговорили питання забудови визначеної ділянки без проведення аукціону. Цей факт прокуратура підкріпила доказом – перепискою у месенджері у чаті «Патронат», доступ якого серед інших мала радниця патронатної служби Міністерства розвитку громад та територій Марина Медведєва.
Загалом, роль цієї пані, за відомостями прокурора, полягала у вирішенні не лише робочих питань міністра, а й побутових.
У перші місяці великої війни на вимогу радника міністра Горбатюка Олег Татаренко заручився допомогою юристки ТОВ «Сітігазсервіс» та підготував певний план, який передбачав: інвентаризацію нерухомого майна на ділянці, яку планував забудувати Копистира; проведення реєстрації майна за держпідприємством з орбіти Мінрегіону (пізніше жереб випаде на ДП «Укркомунобслуговування») з подальшою розробкою інвестиційного договору для забудови ділянки. 8 липня 2022-го Горбатюк доніс цю інформацію до Чернишова, Володіна і Сушон.
15 серпня 2022 року директор ДП «Укркомунобслуговування» видала наказ, згідно з яким узяла на баланс цілісний майновий комплекс на вулиці Тираспольська, 43 у Києві. Цей же наказ Сушон продублювала держсекретарю міністерства Володіну.
До речі, 20 вересня 2022 року у Мінрегіоні перетнулися Копистиря, Татаренко і Володін. Як зазначила прокуратура, вони говорили про земельну ділянку на Тираспольській. За тиждень із «хвостиком» після згаданої зустрічі Татаренко узгодив із Володіним проєкти інвестиційних договорів, які планувало укласти ТОВ «Сітігазсервіс» і ДП «Укркомунобслуговування». Ба більше: Татаренко створив проєкт відповіді Мінрегіону, де зазначалося про погодження на підписання інвестиційних договорів.
На початку жовтня 2022 року Копистира і Татаренко, як свідчать відомості досудового розслідування, сформували штучну конкуренцію, відправивши пропозиції кількох суб’єктів господарювання на адресу ДП «Укркомунобслуговування». Зокрема, фірми «Інтербуд», «Екоінвест», «Будінженіринг-Холдинг» і «Сітігазсервіс». На думку державного обвинувачення, перелічені компанії пов’язані з Копистирою та мають спільні IP-адреси, з яких скидають звітність у податкову.
Крім того, Татаренко залучив до схеми оцінщика, якого не посвятив у подробиці. Спеціаліст мав визначити вартість ділянки і майнового комплексу на вулиці Тираспольська, 43 у Києві. Також фахівця було зорієнтовано: ціну землі варто обраховувати, відштовхуючись від $3,5 тис. за сотку. Таким чином, загальна вартість оцінки земельної ділянки склала 142,7 млн грн. Щодо вартості майнового комплексу, то спеціаліст навмання (не виїжджав на об’єкт) оцінив його у 115,1 млн грн.
Водночас, за даними комплексної земельної та оціночно-будівельної експертизи від 22 травня 2025 року, ринкова вартість земельної ділянки площею 11,15 га на вулиці Тираспольська, 43 у Києві на початок грудня 2022-го складала 570,5 млн грн без ПДВ, а об’єкта реконструкції загальною площею 50,8 тис. кв. м на цій ділянці – 644,7 млн грн без ПДВ.
21 жовтня 2022 року згадана «трійця» Копистира-Чернишов-Горбатюк вчергове у Мінрегіоні обговорили питання забудови ділянки ТОВ «Сітігазсервіс». І вже 1 листопада 2022 до міністерства зайшов пакет документів від директора ДП «Укркомунобслуговування» Алли Сушон, яка повідомила: найбільш економічно обґрунтованою є інвестиційна пропозиція ТОВ «Сітігазсервіс». Проте 2 листопада 2022 року міністр Олексій Чернишов подав до Ради заяву про відставку.
«Виконуючи свою частину заздалегідь визначеного злочинного плану, Чернишов, не зважаючи на відсутність у зверненні ДП «Укркомунобслуговування» від 1 листопада 2022 року інформації про істотні умови майбутнього правочину з ТОВ «Сітігазсервіс», без дотримання вимог на той час чинного Господарського кодексу, усвідомлюючи, що 3 листопада є останнім днем перебування на посаді (міністра розвитку громад та територій України – «Главком»), видав наказ Мінрегіону від 3 листопада 2022 року №203 «Про деякі питання розгляду звернення ДП «Укркомунобслуговування», яким утворив робочу групу для ухвалення рішення за результатом розгляду звернення», – йдеться у матеріалах досудового розслідування.
Фіналізував рішення робочої групи держсекретар Мінрегіону Василь Володін, надавши дозвіл ДП «Укркомунобслуговування» на укладання із ТОВ «Сітігазсервіс». Він це встиг зробити до переходу на роботу у «Нафтогаз» на посаду члена правління.
2 грудня 2022 року Алла Сушон уклала три договори з ТОВ «Сітігазсервіс», у яких ішлося про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) на вулиці Тираспольська, 43 у Києві.
Згідно з цими договорами, держпідприємство Мінрегіону у майбутньому мало отримати від забудовника майно (квартири) не нижче вартості земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, ринкова вартість яких, як стверджує слідство, було суттєво занижено.
«Таким чином, за умови виконання сторонами пунктів договору було б недоотримано нерухомого майна на суму 1 млрд грн… Разом із тим Копистирі та іншим його співучасникам не вдалося довести до кінця злочинним задум, оскільки 8 серпня 2024 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду арештувала цю ділянку і заборонила ТОВ «Сітігазсервіс» та іншим фізичним і юридичним особам користуватися і перебувати на земельній ділянці на вулиці Тираспольська, 43 у Києві», – вважає прокуратура.
Як свідчать відомості досудового розслідування, не пізніше квітня 2022 року забудовник Копистира домовився з тодішнім міністром Олексієм Чернишовим надати йому та пов’язаним із ним особам знижки для придбання квартир. Таких осіб підібрав особисто міністр: це Юлія Володимирівна Марчук (одержала квартиру №216 на вулиці Заболотного Академіка, 148-В у Києві (житловий комплекс «Кришталеві джерела» від «КСМ-Груп»); внесла за неї лише 469 тис. грн. Водночас ринкова вартість цієї квартири складала 1,7 млн грн), Дреботій Ганна Сергіївна (стала власницею трьох квартир у тому ж таки ЖК на Заболотного Академіка, 148-В: на 66,3 кв. м, за яку заплатила всього 68 тис. грн (ринкова вартість аналогічного житла складала 1,8 млн грн); 42,8 кв. м за 42 тис. грн (ринкова вартість – 1,1 млн грн), 92,7 кв. м за 93,1 тис. грн (ринкова вартість – 2,5 млн грн), Святослав Миколайович Малашко (став володільцем чотирьох квартир у житловому комплексі «Кришталеві джерела» на вул. Заболотного Академіка, 148-В: площею 84,4 кв. м, за яку перерахував 84 тис. грн. Справжня її ціна складала 2,8 млн грн; площею 41,3 кв. м обійшлася у 40,9 тис. Натомість її ринкова вартість складала 1,4 млн грн; площею 40,9 кв. м за 41,1 тис. грн (ринкова вартість – 1,4 млн грн); площею 60,6 кв. м за 60,5 тис. грн (ринкова вартість – 2 млн грн).
У цілому, Дреботій, Марчук і Малашко разом сплатили 900,1 тис. грн за купівлю нерухомого майна. Водночас мінімальна ринкова вартість набутої нерухомості складала 15,5 млн грн! Супровід цих угод за дорученням Чернишова здійснювала його радниця патронатної служби Марина Медведєва, заявив прокурор.
Варто наголосити: детективи НАБУ відшукали деякі зв’язки нових власників квартир із сім’єю віцепрем’єра. Зокрема, дружина Чернишова Світлана Олександрівна раніше виписувала доручення на авто «Шкода Октавіа» чоловіку Ганни Дреботій Віктору.
Також одну з квартир, яка з солідним дисконтом дісталася довіреним особам Чернишова, у листопаді 2022 року було продано громадянці Соломії Шимчишин. Це донька завідувача кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету, професора Марії Шимчишин. У 2024 році пані Шимчишин була науковим керівником у дружини Чернишова під час захисту дисертації. Зауважимо: Світлана Чернишова є доктором філологічних наук, професором, працює заступником директора з навчально-методичної роботи у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Іще деталь. Власник чотирьох квартир у ЖК «Кришталеві джерела» Святослав Малашко може бути родичем Олександра Малашка, нинішнього штатного радника віцепрем’єра Олексія Чернишова. Обоє Малашків є вихідцями з Волині. До лютого 2025 року Олександр Малашко очолював дочірнє підприємство «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтогаз України». Компанія спеціалізується на охороні об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Прихід Малашка у «Нафтогазбезпеку» у листопаді 2022 року співпав з призначенням до «Нафтогазу» нового на той момент голови правління Олексія Чернишова.
У матеріалах справи є й пікантний момент. На початку серпня 2022-го бізнесмен Копистиря зробив несподіваний подарунок Олексію Чернишову за підписаний наказ: через радника Миколу Січкара передав книгу «Собрание сочинений Сковороды. Том 1» за ціною $1 тис. Цю ж книгу правоохоронці виявили 14 травня 2025 року в особистій бібліотеці віцепрем’єра Чернишова під час обшуку його помешкання.
Сам факт дарування такої книги слідство розцінює як неправомірну вигоду для високопосадовця.
Позиція захисту і підозрюваного
Контраргументи сторони захисту зводилися до того, що підозра Чернишову є необґрунтованою (жоден із тодішніх його наказів, які фігурують у матеріалах справи, не скасовано; жодних збитків державі не завдано, оскільки земельна ділянка залишалася у власності Мінрегіону, а ТОВ «Сітігазсервіс» не вело будівництво, бо все арештовано; відсутній умисел з боку підозрюваного). Один із адвокатів пояснив, як його клієнт, навпаки, захищав спірну земельну ділянку.
Отже, за відомостями сторони захисту, 24 вересня 2008 року Фонд держмайна передав приватній компанії «Агрофірма «Квіти України» в оренду на десять років земельну ділянку площею 11,15 га на вулиці Тираспольська, 43 у Києві. У серпні 2018-го орендар звернувся до ФДМУ з проханням пролонгувати дію договору, однак отримав відмову. Майже три роки тривала переписка між цими суб’єктами і, зрештою, влітку 2021 року «Агрофірма «Квіти України» пішла до суду, щоб змусити Фонд держмайна продовжити договір оренди ще на десять років. Перший суд компанія виграла, а ось апеляцію програла. Це відбулося наприкінці червня 2022 року.
Захисник Чернишова відкинув звинувачення правоохоронців, що злочинний план Копистира і Ко розробили восени 2021 року. Адже цією ділянкою де-факто користувалася «Агрофірма «Квіти України». Водночас закріплення 11 га на Тираспольській, 43 за ДП «Укркомунобслуговування» адвокат Чернишова назвав виконанням рішення суду. І додав, що жодне підприємство зі структури Мінрегіону не має повноважень бути балансоутримувачем цієї земельної ділянки.
«Це аморфний, віртуальний злочин, якого не існує в природі», – переконував Феміду захист.
Сам же підозрюваний розповів у суді: на початку вторгнення Міністерство розвитку громад та територій опікувалося питанням забезпечення житла переселенців. Серед програм, як заявив Чернишов, розглядався варіант будівництва будинку на вулиці Тираспольська, 43 у Києві, з якого 120 квартир хотіли передати внутрішньо переміщеним особам. Це приблизно 400 осіб. Однак будівництво завмерло після старту кримінального провадження.
Відреагував віцепрем’єр і на закиди щодо знижок на нерухомість. Запевнив, що не «отримував жодних знижок, не отримаю і не планую отримувати».
«Жодної вигоди з цього я не маю і не контролюю. Тим більше навіть не знаю, де розташовані ці об’єкти і ніколи в житті там не був», – зауважив урядовець.
Про епізод із книжкою Сковороди віцепрем’єр рефлексував по-філософськи, а часом – іронічно.
«Книжка – найкращий подарунок. Очевидно, напередодні свого Дня народження (4 вересня – «Главком») міг отримати певну кількість книжок. Якщо брати конкретно книжку «Собрание сочинений Сковороды. Том 1», то я не усвідомлював від кого вона взялася. Більше того ідеться про один том із чотиритомника, який, як подарунок, не має користі, бо виглядає, ніби один розділ зібрання. Ось таке основне звинувачення міністра: книжка та знижка!» – наголосив Олексій Чернишов.
Статки Чернишова
Кілька штрихів про майновий стан підозрюваного. У велику політику восени 2019 року Олексій Чернишов увірвався вже заможною людиною. Перед вступом на посаду голови Київської ОДА він задекларував за 2018 рік 21,8 млн грн доходів. Готівкою зберігав $750 тис., ще 6,18 млн грн позичив третім особам.
Перебування Чернишова в органах влади не вплинуло на його добробут негативно: за 2024 рік Чернишов заробив 34,5 млн грн. На банківських рахунках топчиновник зберігав понад 52 млн грн і 102 тис. євро. У готівці на пару з дружиною тримали $490 тис. і 40 тис. грн.
За словами прокурора, за 1998-2025 роки доходи Олексія Чернишова склали понад 103 млн грн. Протягом вказаного періоду іще 17 млн грн принесла в сім’ю дружина Світлана.
У колекції віцепрем’єра – вісім брендових наручних годинників на кшталт Rolex, 30 картин ХХ століття, бібліотека великих письменників на 20 томів і 85-томний енциклопедичний словник.
Із нерухомості – п’ять квартир у Києві та Дніпропетровській області (одна із них Чернишова, решта належать дружині). Офіційно сім’я віцепрем’єра задекларувала лише Toyota Land Cruiser 200, 2020 року випуску; вона належить дружині-професорці.
Доля інших фігурантів
Окрім Олексія Чернишова, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи для інших фігурантів цієї справи. Зокрема, під арештом опинився бізнесмен Сергій Копистира. Щоправда, він може внести 100 млн грн застави і вийти на волю. Також суд узяв під варту Максима Горбатюка й Василя Володіна із заставою 20 млн і 25 млн грн, відповідно.
Окремо необхідно зауважити: після зміни Чернишова організатори схеми намагалися підкупити його наступуника, уже колишнього віцепрем'єра Олександра Кубракова. За даними слідства, протягом серпня-листопада 2023 року Копистира у змові з Сушон на користь власної компанії ТОВ «Сітігазсервіс» висловив пропозицію надати неправомірну вигоду Кубракову. Розмір хабаря мав складати 2% від площі житлового комплексу, який у майбутньому буде збудовано на землі тій же вулиці: Тираспольська, 43 у Києві. Нині Сушон, Копистира та Татаренко мають статус обвинувачених у справі за спробою підкупу колишнього топурядовця.
У травні 2025 року Аллі Сушон було оголошено нову підозру – одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Слідство наполягає: у лютому 2023 року колишня директорка ДП отримала від фірм «Сітігазсервіс» «Фінансова компанія Сістемінвест», пов’язаних із Копистирою, знижку для придбання квартир її сином (за ціною нижчою від ринкової на 1,5 млн грн) та близьким знайомим (за ціною нижчою від ринкової на 1,59 млн грн). Як переконані правоохоронці, це була вдячність за підписання іпотечних договорів щодо земельної ділянки на вулиці Тираспольська, 43 у Києві, які фігурують у справі Чернишова. Наразі до пані Сушон суди застосовали 5 млн грн застави.
Віталій Тараненко, «Главком»
Читайте також:
- Хто зливав інформацію з НАБУ? Слідство залізло у планшет п’ятирічної дитини
- Черчилль, Мандела і… Валентин Резніченко. Хто ж розкрадав гроші на дорогах під час війни?
- Загадкова жінка і 3 тис. дубових хрестів. Хто виграв тендер Національного військового цвинтаря
- (Не)свобода для Михайла Головка. Як соратник Тягнибока отримав дев'ять років
