Як виникла «Шулявська»? Відомий вчений назвав письменницю, яка допомогла перейменувати станцію «Більшовик»

Процес декомунізації назв столичного метрополітену у 90-х роках переважно проходив без гучних дискусій, нові назви швидко знаходили підтримку громадськості. Проте, як розповів відомий вчений-фізик і письменник, колишній заступник голови Комісії з культури та охорони історичного середовища Київради Максим Стріха, для однієї зі станцій підібрати вдалий варіант виявилося не так просто. Мова про станцію «Більшовик», яка сьогодні відома як «Шулявська». Про це йдеться у статті «Главкома» «Забужко придумала метро «Шулявська», а Стріха – вулицю Грушевського. Як 35 років тому вперше декомунізували Київ». 

За словами Стріхи, до 1993 року в Києві було перейменовано 11 станцій підземки. Серед них: «Театральна» (замість «Ленінської»), «Чернігівська» («Комсомольська»), «Лісова» («Піонерська»), «Либідська» («Дзержинська»), «Палац «Україна» («Червоноармійська»), «Оболонь» («Проспект Корнійчука») тощо. Комісія домовилася не використовувати видатні імена у назвах станцій, за винятком «імені Шевченка», а решта назв мали бути прикметниковими.

За його словами, чи не єдиною станцією столичної підземки, котрій не вдалося миттєво підібрати вдалий варіант, лишався «Більшовик», й автором підходящої ідеї тут несподівано стала Оксана Забужко. Письменниця хоч і не входила до топонімічної комісії, але інколи долучалася до приватних інтелектуальних обговорень нового образу Києва.

«Так це ж район Шулявка! Що тут думати?! Метро «Шулявська», – сказала вона Стрісі. Так несподівано було поставлено крапку в досі неплідній дискусії з пошуку назви для станції «Більшовик».

У 1994 році відбулася і дерусифікація «Святошина», коли спеціальною постановою Київради відрізали одну літеру, повернувши історичну назву. Як пояснює Стріха, ця місцевість, за літописами та усними переказами, споконвічно називалася Святошин – на честь угідь преподобного Миколи Святоші (Святошин ліс). Закінчення «-о», притаманне російській мові, додалося в колоніальні часи, пояснює києвознавець.

На станції «Шулявська», назву якій підшукала Забужко, через роки збили частину пропагандистсько-словесного декору: залишили написи «Мир», «Труд», «Щастя», «Братерство», але ліквідували «Комунізм»

фото: texty.org

Нагадаємо, Максим Стріха у розмові з «Главкомом» повідомив, що одною з перших у 1990 році до своєї давньої назви повернулася столична вулиця Прорізна. До того вона майже 70 років носила ім’я більшовика Якова Свердлова. Максим Стріха зазначив, що це перейменування було дуже природнє, адже корінні кияни саме так і називали цю затишну вуличку, що стрімко дереться вгору від Хрещатика до Золотих воріт.

До слова, з нагоди Дня Києва легендарна українська поетеса Ліна Костенко звернулася до столичної влади із закликом зупинити «варварські забудови» та зберегти історичне й культурне обличчя міста.