Чи можна лінк або посилання в інтернеті називати «покликанням»? Пояснення мовознавиці

Філологиня Ольга Васильєва пояснила, чи правильно й варто вживати слово «покликання» у значенні «посилання». Про це йдеться у рубриці «Главкома» «Мовне питання».

«В українській мові є дієслово «покликáтися», яке означає вказувати на кого-, що-небудь для підтвердження чогось (синонім до «посилатися»). Від цього дієслова утворили неологізм «покликáння», яким тепер закликають називати лінк (адресу мережевого інформаційного ресурсу у форматі URL). Утім, тлумачний словник фіксує це слово з наголосом на другому складі, й означає воно внутрішній потяг, здатність, схильність до певної справи, професії; життєве призначення. А слова «покликáння» у словниках немає», – зазначає Ольга Васильєва.

Вона додає, що кожен вирішує для себе самостійно вживати це слово у значенні посилання на сайт або витяг із тексту чи ні.

«Я не вживаю, бо не люблю небажаної омонімії. Якщо в усному мовленні омографи «покли́кання» і «покликáння» можна розрізнити за наголосом, то на письмі багатозначності не уникнути», – пояснює мовознавиця.

Також філологиня зазначає, що слово «покликання» у значенні «посилання на когось/щось» зафіксоване тільки у словнику Ізюмова та словнику Дорошенка, Станиславського, Страшкевича (1930). У словнику Кримського і Єфремова форма з таким наголосом подана як синонім до «виголошування», «проголошення», а також те саме, що «покли́кання». 

Нагадаємо, що філологиня Ольга Васильєва пояснила, чи коректно використовувати вираз «пішов із життя» для повідомлення про смерть людини та чи має він якийсь прихований зміст, зокрема щодо самогубства. Вона зазначає, що вирази «піти з життя» та «піти в засвіти» є евфемізмами. Їх використовують у високому стилі мовлення, особливо коли йдеться про відомих та шанованих людей. Філологиня підкреслила, що використання таких сполук є цілком виправданим у подібних контекстах, до прикладу: «Пішов з життя легендарний бразильський футболіст».

Також серед мовознавців спалахнула дискусія щодо правильного найменування жителів Сум. Приводом став офіційний лист директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка, в якому він підтвердив правильність форми «сумчани». Однак мовознавиця Ольга Васильєва підкреслила, що така назва суперечить усталеним нормам словотвору в українській мові.

Раніше Ольга Васильєва розповіла, як правильно передавати російські прізвища українською відповідно до чинного правопису. Мовознавиця наголосила, що її позиція така: все треба максимально українізувати. Як приклад, вона навела власне прізвище.